Білопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Білопільської районної ради Сумської області

 

 

 

 

 

 

Цикл уроків за темою «Лексикологія. Фразеологія»

 

 

                                                                              

 

 

 

 

Підготувала вчитель 

 української мови та літератури

Дунь Тетяна Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

Білопілля 2014

Урок № 1

 

Тема:  Лексикологія.   Групи слів за походженням. Тлумачний словник  української мови. Словник іншомовних слів

 

Мета: повторити відомості про лексикологію як розділ мовознавства;     з’ясувати   поняття про лексику, лексичне значення слова;  визначити групи  слів за походженням; удосконалити вміння користуватися словниками;
розвивати культуру усного та писемного мовлення, образне
мислення;
виховувати любов до природи.

 

                 Тип уроку: комбінований (повторення вивченого, вивчення нового матеріалу).

 

Обладнання: таблиця «Групи української лексики за походженням», підручник, схема «Мовознавчі словники», проектор, мультимедійна дошка.

 

ХІД УРОКУ      

                                                                                                         

Ну що б, здавалося, слова…

          Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

                                                         Як їх почує!..  

Т. Шевченко           

      

І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Визначення учнями мети уроку.

II. Очікувані результати.

  1.Слово вчителя.

Українська мова має невичерпне багатство слів для вираження найтонших відтінків думок і почуттів. Чим більше слів ми знаємо, тим багатше наше мовлення, гнучкіші звороти, точніші висловлювання. Кожному потрібно засвоїти якомога більше слів рідної мови, осягти її глибини й тонкощі.

  2. «Мозковий штурм»

Закінчити речення:

Лексика –

Лексикологія –

Лексичне значення слова –

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Гра «Лексична подорож».

   Клас ділиться на 2 команди, кожна з яких виконує визначені завдання.

 

 

Завдання для І групи		Завдання для ІІ групи
1)	Дати визначення таким поняттям: синоніми, омоніми.	1)	Дати визначення таким поняттям: антоніми, фразеологізми.
2)	Дібрати синоніми й антоніми до слів: друг, хоробрий, зникнути.	2)	Дібрати синоніми й антоніми до слів: веселий, відважний, правда.
3)	Увести в речення слова сисинонімічного ряду  врятувати, визволити, виручити.	3)	Увести в речення слова синонімічного ряду   образливий, грубий, неввічливий.
4)	Скласти речення з омонімами       на розі – на розі, мати – мати.	4)	Скласти речення з омонімами        кобзар - Кобзар, натри – на три.
5)	Увести в речення словосполучення Золотий  голос  і  золотий  ланцюжок.	5)	Увести в речення словосполучення    свіже слово і свіжа сорочка.

 

 

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Аналіз таблиці «Групи української лексики за походженням».

Ознаки, за якими виділяються групи	Назви груп слів	Приклади
Незапозичені (питомі, власне українські)	1. Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови 2. Власне українські слова	Небо, туман, земля, ясніти, білий   Баритися, багаття, мрія, левада
Запозичені	1. Старослов’янізми   2. З інших слов’янських мов   3. З неслов’янських мов	Раб, вождь, єдність, грядущий Байка, гусар книголюб, завод, бадьорий Ікона, драма, радіус, казна, салют, фініш

 

2. Коментарі вчителя

      Лексика сучасної укранської мови неоднакова за часом виникнення й за походженням. Вона формувалася протягом багатьох століть, причому не ізольовано від інших мов, а в певних зв'язках з ними. Тому з погляду походження в складі лекси­ки сучасної укранської літературної мови природно виникли і взаємодіють дві основні групи слів — споконвічні слова і сло­ва, що їх засвоєно (запозичено) з інших мов.

Серед споконвічних слів, які визначають національну самобутність  укранської мови, виділяються такі:

 

1) Спільнослов'янські (праслов'янські) слова. Це найдавніші слова в нашій  мові, вони відомі в більшості сучасних слов'янських мов, наприклад: голова, мати.

 

2)  Спільносхіднослов’янські слова. Вони з’явилися тоді, коли східні слов'яни виділилися  в окрему групу, але ще не поділялися на росіян, українців та білорусів, становили одну давньоруську народність. Таких слів, як правило, немає в західних і південних слов'янських мовах, наприклад: корзина, гречка, кішка, сорок, дев'яносто, гуляти.

3) Власне українські слова з'явилися в процесі формування й розвитку укранської мови (починаючи в основному з XIV ст.),  наприклад: лелека, мрія, багаття, смуга, сніданок, варе­ники тощо.

Народи, особливо сусідні, завжди підтримували між собою економічні, політичні, культурні зв'язки. Будь-яка нація не може не вчитися в інших, тому немає мови, у якій не було б слів, засвоєних з інших мов. У давньоруську мову, а згодом і в українську, потрапляли слова з давньогрецької і латинської мов (архієпископ, абат, геній, гіпотенуза, каторга, філолог, хлор), із тюркської (богатир, чумак, козак, ізюм, чабан), із німецької (майстер, штат, курорт, шприц), французької (політика, блуза, кабінет, афіша), англійської (клуб, тролейбус, фініш, яхта) тощо.

 

3. Опрацювання схеми.

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Гра «Розумне перо».

 Пояснити, які з поданих слів є власне українськими, які – запозиченими. До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати їх походження та значення? Ввести подані слова до самостійно складених речень.

Лелека, веселка, дискотека, крос.

2. Творча робота.

   Дібрати й записати до слів українські відповідники.

 

Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.

Для довідок:

Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза, переможець, нагорода.

 

3. Диктант із коментуванням.

Записати речення. Іншомовні слова підкреслити, з’ясувати їхнє значення.

Елегію бджола на скрипці грає, а сонях гра на кобзі золотій. Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. Ніхто не знав, ніхто не чув, як міністр інкогніто прибув. Город – це розкішна проза, що написана в стилі бароко. Слова ж знецінились, та й лік пішов не в грамах, а на тонни… Принцесо Анно, вже готова ванна…

4.Гра «Хто більше»

Клас поділяється на кілька команд.

Завдання: продовжити ряди слів, які б починалися названними грецькими і латинськими елементами.

Аеро (гр. «повітря») — аеровокзал, аерозоль...

Біо (гр. «життя») — біологія, біомаса...

Інтер (лат. «перебування поміж») — інтервал, інтернаціональний.

Теле (гр. «далеко») — телевізор, телеграф…

 

VI. Рефлексія. Підбиття підсумків уроку.

1. Гра «Згоден – не згоден – обґрунтуй».

• Усі слова певної мови складають її лексику. (Згоден).
• Розділ науки про мову, який вивчає наукові засади укладення словників, називається лексикографією. (Згоден).
• Однозначні слова можуть мати пряме й переносне значення. (Не згоден).
• Наша мова складається із запозичених і власне українських слів. (Згоден).
• Лексичне значення вказує на приналежність слова до певної частини мови. (Не згоден).
• Розділ науки про мову, що вивчає її словниковий склад, називається граматикою. (Не згоден).

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Найцікавішим для мене на уроці було ...

 

VII. Оцінювання учнів з коментуванням.

 

VIІІ. Домашнє завдання.

 

   Опрацювати теоретичний матеріал; скласти кросворд з теми «Власне українські та запозичені слова»  (І варіант);  виконати вправу за підручником

(ІІ варіант).

 

Урок № 2

 

Тема:  Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми та історизми), неологізми

 

Мета:      ознайомити учнів із поняттями активна та пасивна лексика;
               дати поняття про застарілі слова (архаїзми й історизми) та     
               неологізми, пояснити стилістичні функції таких слів;
               розвивати спостережливість, культуру усного та писемного мовлення, образне мислення;
               виховувати любов до рідної землі.

 

Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання: таблиця «Лексика за вживанням», підручник, тлумачний словник, проектор, мультимедійна дошка, репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці».

 

ХІД  УРОКУ

 

                                                            

                                                                                         Т .Шевченко

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. «Мозковий штурм»

Розгадування кросворда.

І) Художнє означення, що підкреслює характерну рису явища, предмета. (Епітет.)

2) Італійське слово, що походить від латинського, де воно означає «невпізнаний, невідомий». Особа, що криється під чужим іменем. (Інкогніто.)

3) Парадні офіцерські погони. (Еполети.)

4) Тонке приховане глузування. (Іронія.)

5) Розплавлена, рідка вогненна маса, що утворюється в землі. (Магма.)

6) Слово, що прийшло з французької мови і означає «стрибати». Має два значення: 1. Легкий двоколісний однокінний екіпаж. 2. Кузов легкового автомобіля з відкритим верхом. (Кабріолет.)

    7) Людина, що має глибокі різносторонні знання. (Ерудит.)

 

  

 

III. Очікувані результати.ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Визначення учнями мети уроку.

     

1. Послухайте уривок із твору В.Малика.

 

На привалі за Ворсклою до Святослава підійшов князь Володимир Переяславський. На голові – золотий шолом, міцну засмаглу шию охоплювало золоте ожерелля, що одночасно було і прикрасою, і князівською відзнакою; ліва рука – на рукояті меча, правою поправив на плечі червоне корзно, що шовково шелестіло під вітром. («Черлені щити»).

 

2. Фронтальна бесіда.

     

Як ви гадаєте, про які часи йдеться в тексті? На чому ґрунтується ваш висновок? Чи часто ми вживаємо застарілі слова? У яких ситуаціях? Отже, цей шар лексики дуже важливий. Які саме це слова і для чого вони служать – про це сьогодні дізнаєтеся більше.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

1. Робота з таблицею «Лексика за вживанням».

 

Активна

Пасивна

Слова, що особливо часто використовуються в  мовленні, називають найістотніші для суспільства реалії, поняття, ситуації. Наприклад: земля, хліб, голова, йти,, білий, вгору, тут, він, п’ять, другий тощо.

Слова з обмеженим уживанням, що позначають рідкісні реалії, предмети, терміни, власні імена, що вийшли з ужитку. Це історизми – слова, що позначають предмети, поняття, які зникли у зв’язку із соціально-побутовими та суспільно-політичними змінами (кольчуга, кріпак. смерд); архаїзми – старі назви, які в сучасній мові замінені іншими (уста – губи, ректи - говорити); неологізми – нові слова, що поділяються на загальномовні (менеджер, дисплей) і авторські (громовиця – Леся Українка, ніжнотонні  – П.Тичина).

 

2. Робота за репродукцією картини І.Рєпіна «Запорожці».

 

 

    Які історизми ви використали б, розповідаючи про зображене на картині?

 

   Відповіді: кошовий, отаман, кобза, китайка, жупан, свита, оселедець, самопал, пістоль…

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 

1. Робота з мовним матеріалом.

   Прослухати прислів’я. Вказати застарілі слова, пояснити їх значення.

 

      Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник. Хоч і надів жупан, не цурайся свитки. Порожня миска не вабить писка. В нього і сволок молоко дає.

 

2. Творче завдання.

   До поданих застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова.

      Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок:

      Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

 

3. Пояснювальна робота.

   Пояснити значення кожного з неологізмів. 2-3 з них увести до самостійно складених речень (усно).

      Дискета, компакт-диск, дискотека, біоробот, кіборг, трилер.

4. Самостійна робота.

 

   Скласти речення з поданими авторськими неологізмами.

      Жовтожарий (день), незламнокрила (весна), барвоспад, довгоденний (похід), світло-зеленасте (море).

 

VI.Рефлексія. Підбиття підсумків уроку.

 

Незакінчені речення.

   1) Активна лексика – це …

   2) Пасивна лексика – це …

   3) Назви предметів, понять, пов’язані з історичним минулим, -  це …

   4) Застарілі слова, які в сучасній мові мають відповідники називаються …

   5) Неологізми – це …

 

VIІ. Оцінювання з коментуванням.  

 

VIIІ. Домашнє завдання.

 

Опрацювати теоретичний матеріал за підручником; виписати з художніх творів 5 речень з історизмами (І варіант), з архаїзмами (ІІ варіант), з неологізмами (ІІІ варіант).

 

Урок № 3

 

Тема:  Групи слів за вживанням: загальновживані та стилістично

           забарвлені слова

 

Мета:  повторити, узагальнити та систематизувати знання учнів з теми;

формувати навички розрізняти загальновживану та стилістично забарвлену лексику;

розвивати в учнів пам'ять та творчі здібності;

виховувати почуття патріотизму.

 

Тип уроку:  узагальнення та систематизація вивченого.

 

Обладнання: схема «Групи слів за вживанням», підручник, тлумачний словник, проектор, мультимедійна дошка.

 

 

ХІД  УРОКУ

 

Мова – втілення думки.

М.Рильський

 

І. Актуалізація опорних знань.

 

1. Перевірка домашнього завдання.

 

2. «Мозковий штурм».

 

   Скласти за схемою розповідь про групи слів за вживанням, наводячи власні приклади.

 

 

 

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Визначення учнями мети  уроку.

III. Очікувані результати.

 

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».

 Вписати слова-асоціацї до схеми.

 

 

ІV.Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

 

1. Інтерв’ю.

   1) Які слова називаються термінами? Професіоналізмами? Наведіть приклади.

   2) Для яких стилів мовлення характерне використання термінів та професіоналізмів?

   3) Яка лексика називається розмовною? просторічною? З якою стилістичною метою вона використовується?

   4) З якою метою до текстів художніх творів автори вводять діалектизми?

   5) Які слова називаються просторічними? жаргонними? Чи варто їх уживати? Аргументуйте свою відповідь.

 

2. Пошукова робота.

   Згрупувати слова за належністю до певних професій.

 

      Конструкція, блок, тістечка, деталь, старт, торт, кермо, фініш, забіг, фари, паста, кабіна, стадіон, тренер, цукор, гальма, бігова доріжка, колеса, жовтки, ходова частина, борошно, желе, форма.       

 

3. Виконання вправи за підручником.

 

4. Робота в малих групах.

 

Клас об'єднується в групи (4—5, залежно від кількості учнів).

Кожна група отримує завдання систематизувати навчальний теоретичний матеріал в опорну схему, таблицю, алгоритм тощо і зробити коротке повідомлення на лінгвістичну тему:

 1) група — «Діалектні слова»;

 2) група — «Професійні слова»;

 3) група — «Термінологічна лексика»;

 4) група — «Просторічні слова, жаргонізми».

 

 

V. Рефлексія. Підбиття підсумків уроку.

 

    Інтерактивна вправа «Дерево вражень».

На ватмані зображене дерево з трьома гілками й надписами «Я дізнався», «Я навчився», «Мене вразило». Учні на окремих аркушиках пишуть продовження кожної з фраз і прикріплюють на ватман.

 

VI. Оцінювання з коментуванням.

 

VII. Домашнє завдання.

Повторити теоретичний матеріал за підручником; виконати вправу

(І варіант), написати міні-твір на тему «Професії моїх батьків».

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 4

 

Тема:  Фразеологія. Поняття про фразеологізм, його основні ознаки

 

     Мета:  дати шестикласникам уявлення про фразеологію, фразеологізм, його    лексичне значення;  виробляти навички доречного вживання фразеологізмів в усному та писемному мовленні;

         розвивати культуру мовлення, спостережливість, образне мислення;         виховувати повагу до традицій рідного народу.

 

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання:  підручник, допоміжні ігрові засоби, карта України, музичний програвач.

 

ХІД УРОКУ

 

I. Мотивація навчальної  діяльності.

Слово вчителя.

У живописній у одній країні,

В співучій славній Україні,

Жила собі царівна Мова,

Прекрасна, ніжна, барвінкова.

 

І скільки раз  її даремно

Кидали у в`язницю темну,

Та волелюбна не скорилась,

Очистилась і відродилась.

 

З тих пір завзяті українці

Не залишають мову наодинці:

Плекають її вроду і оберігають,

Від зла і забуття сміливо захищають.

 

 

Краси такої не знайти у світі,

Мі найбагатші – ніде правди діти.

Щоб довести, що скарб неоціненний маємо,

До пані Мови в гості завітаємо.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 

   Перевірка домашнього завдання.

 

 

Слово вчителя

 Діти! Сьогодні – незвичайний урок. Ми будемо подорожувати мовною країною. Звісно, у деяких її областях ви вже побували. Давайте їх пригадаємо.

 Використовуючи карту України з наліпками-назвами мовних областей(розділів мовознавства), діти пригадують, що вивчає кожна лінгвістична галузь.

ІІІ. Визначення учнями мети уроку.

Учитель.

Отже, діти, сформулюйте, будь ласка, мету нашого уроку-подорожі:

• ознайомитися з розділом мовознавства – фразеологією;
• з`ясувати поняття «фразеологізм» та визначити його основні ознаки;
• навчитися знаходити й пояснювати фразеологізми та доречно їх вживати в мовленні.

     IV. Очікувані результати

«Чарівна валіза».

 У заздалегідь підготовлену валізу діти кидають папірці з очікуваними від уроку результатами:

«Відкрити для себе нову галузь мовознавства – фразеологію», «Розтлумачити поняття «фразеологізм», з`ясувати його основні ознаки», «Навчитися доречно вживати фразеологізми в усному й писемному мовленні», «Упевнитися, що рідна мова – образна й багата», «Стати розумнішими й досвідченішими», «Отримати від уроку незабутні враження й позитивні емоції».

 

V.  Вивчення нового матеріалу.

«Інтелектуальна скарбничка».

Протягом уроку із скарбнички діти дістають завдання-орієнтири, виконання яких поступово наближає їх до мовної області «Фразеологія».

1. Завдання-орієнтир.

 Опрацювати теоретичний матеріал за підручником.

Міні-підсумок. Інтерв`ю на тему «Актуальні мовознавчі новини» (запитання за змістом опрацьованого теоретичного матеріалу).

2. Завдання-орієнтир.

Виконання вправи за підручником.

3. Завдання-орієнтир.

«Хвилинка-веселинка».

Учитель зачитує фразеологізми та звичайні словосполучення. Почувши стійке сполучення слів, діти плескають в долоні (усно пояснюють фразеологізм); якщо звучить вільне словосполучення – роблять «ліхтарики». З одним фразеологізмом (на вибір) учні мають скласти речення (письмово).

Прикусити язика, осінній день, читати книгу, пальці в рот не клади, старанно навчатися, бурхлива уява, ані пари з вуст, битися як риба об лід, українська мова, зустрічати друзів, вийти сухим з води, водити хліб і сіль, голосно співати, воду каламутити, горобина ніч, геніальний учений, знайти скарб, лишити з носом, злидень злизав, збити з пантелику, облизня піймати.

4. Завдання-орієнтир.

Лінгвістична гра «Без слів» (інсценування фразеологізмів, їх розгадування й пояснення).

1. Як кіт наплакав (мало).

2.  Ударити лихом об землю (радіти, веселитися).

3. Гарбуза дістати (зазнати невдачі).

4. Робити з мухи слона (перебільшувати).

5. Ніс утерти (показати перевагу).

6. Переливати з пустого в порожнє (говорити ні про що).

7. Як свої п`ять пальців (добре знати).

8. Голову сушити (розмірковувати).

9. Бути на коні (мати успіх).

10. Чорним по білому (чітко, виразно).

V. Підбиття підсумків уроку.

Обговорення очікуваних результатів із «Чарівної валізи».

VI. Оцінювання учнів з коментуванням.

VII.  Домашнє завдання .

Опрацювати теоретичний матеріал за підручником; виконати вправу

 (І варіант), написати міні-твір на тему «Знати на зубок, щоб вдалим був  урок».

VIII. Гімн української мови у виконанні вчителя та учнів.

 

Урок №5

Тема:  Контрольна робота за темою «Лексикологія.Фразеологія»

Мета:  з’ясувати рівень засвоєння учнями вивченого матеріалу, сформованість умінь та навичок тлумачити слова, розрізняти лексику за походженням та за сферою вживання;
розвивати вміння аналізувати мовні явища;
виховувати повагу до людей, гуманізм.

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

Обладнання: тестові та творчі завдання.

ХІД УРОКУ

І.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Очікувані результати.

ІІІ. Виконання контрольної роботи.

І рівень

Тести

1. Які слова становлять основу лексики української мови?

А Неологізми.

Б Історизми.

 В Запозичені.

Г Загальновживані.

2. Який словник подає значення і походження запозичених слів?

А Фразеологічний словник.

Б Словник синонімів.

В Словник іншомовних слів.

 Г Енциклопедичний словник.

 

3. Які слова вживають тільки жителі певної місцевості?

А Професійні.

Б Запозичені.

В Неологізми.

 Г Діалектні.

4. З’ясуйте, у якому рядку всі слова є історизмами.

А Життя, князь, піїт.

Б Комір, суддя ,бунчук.

 В Гетьман, отаман, хорунжий.

Г Ткач, лицар, десниця.

 

5. Укажіть речення, у якому є діалектизми.

А Дощ пройшов шовковою ходою і лишив на місці краплі сліз (В.Сосюра).

Б Десь курився синій димок до ватри (М.Коцюбинський).

В Тіні від дерев покоротшали – полудень (Є.Айпін).

 Г Я сяяв, і вони посміхались мені з розумним смутком (Л.Бєжин).

6. Укажіть фразеологізм, який має значення «вперта людина»:

 А латка на латці;

 Б біла ворона;

 В хоч кіл на голові теши;

 Г як рак свисне.

7. Вкажіть рядок зі словами-термінами.

А Координація, синтаксис, бароко.

Б Істина, лінгвістика, синус.

В Кенгуру, біологія, катет.

Г Гіпербола, пісняр, легенда.

8. З’ясуйте, у якому рядку всі слова є запозиченими.

А Стельмах, швець, тесля.

Б Бузок, фіалка, настурція.

В Магістраль, футбол, акція.

Г Драма, роман, оповідання.

9. Укажіть речення, у якому вжито авторські неологізми.

А Поглянь, товаришу, поглянь, як грають ниви злотостеблі (М.Рильський).

Б Над озером пливла м’яка тендітна тиша (М.Хвильовий).

В На світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В.Симоненко).

Г Шлях-дорога в небокрай веде (М.Руденко).

10. Укажіть рядок, у якому всі слова є загальновживаними.

А Надія, довіра, асиміляція.

Б  Дерево, струмок, полум’я.

В Вітер, птах, літописання.

Г Світло, мрія, легінь.

11. У якому реченні використано професійну лексику.

А Ранок, мов білий лелека, махає мені крилами (М.Сингаївський).

Б Кобзарі – українські народні співці, творці, виконавці та носії найкращих у світі народних пісень та дум (І.Глинський).

В Наші вуличани, окрім хліборобства, ще мають і ремесло в руках: столярство, шевство, стельмахівство, бондарство і мірошництво (М.Стельмах).

Г На пожежі – стільки тих пожежників, скільки обережних обережників (І.Драч).

12. Укажіть рядок, у якому всі слова належать до офіційно-ділової лексики.

А Протокол, звіт, діаметр.

 Б Процесор, кодекс, поліс.

 В Договір, приватизація, наказ.

 Г Інструкція, заява, розписка.

ІІ рівень

1. Установіть відповідність між групами застарілих слів та їх значеннями.

 1 Аршин, верства, гони, миля                 А Старовинна зброя

 2 Війт, десяцький, жандарм, осавула     Б Старовинний одяг

 3 Панцир, мушкет, спис, щит                  В Старовинний посуд

 4 Жупан, запаска, кирея, свита                Г Колишні чини

                                                                      Ґ  Старовинні одиниці  виміру

2. Установіть відповідність між фразеологізмами та їхніми значеннями.

1 Вогнем і мечем                            А Обманювати

2 До нових віників                          Б Дуже стомлений

3 Як викручена ганчірка                В Приставати

4 Замазувати очі                              Г Нещадно

                                                          Ґ Дуже довго.

ІІІ рівень

1. Запишіть наведені слова парами так:  запозичене слово – український відповідник.

Дослід, афіша, відтінок, правопис, оплески, нюанс, аплодисменти, експеримент, оголошення, орфографія.

2. Складіть три речення, увівши в них  неологізми. 

 

IV рівень

Напишіть міні-твір про Тараса Шевченка на тему «Він мав божу іскру», увівши 2-3 фразеологізми

IV. Рефлексія. Підбиття підсумків уроку.

Дебати на тему «Чи важливі для мене знання з лексикології та фразеології?».

V. Домашнє завдання.

Скласти 3 моніторингові картки для перевірки знань однокласників з лексики  та фразеології.